Монастир Агапія (рум. Mănăstirea Agapia) – румунський православний жіночий монастир, розташований за 9 км на захід від міста Тиргу-Нямц, у комуні Агапія, повіту Нямц. Він був побудований між 1641 і 1643 роками румунським гетьманом Гавриїлом Кочі, братом Василе Лупу. Церкву, яку протягом століть кілька разів реставрували і змінювали, розписав Ніколає Григореску між 1858 і 1861 роками. Це один з найбільших жіночих монастирів Румунії, який налічує 300-400 черниць і займає друге місце за кількістю насельниць після монастиря Варатець.
Зруйнована і знову побудована, спалена і знову перероблена, Агапія на горі стала дуже чарівним скитом. На місці церкви, побудованої на початку 17 століття, гетьман Гаврило, брат Василе Лупу (молдавського господаря), і його дружина Ліліана зводять в Агапії з Долини, в 1642 році, Агапійський монастир. На початку 17 століття ченці зі Старої Агапії перенесли свій будинок вниз по долині Агапійського струмка, де також побудували невелику дерев’яну церкву (нині церква “Святого Іоанна Богослова”).
Агапія складається з двох монастирів: Агапія на пагорбі або Стара Агапія, заснована пані Оленою, дружиною Петру Рареша в 1527 році, і більш вражаюча Агапія з долини або Нова Агапія, побудована Гаврилом Кочі (братом Василе Лупу) між 1642-1647 роками.
Храм присвячений Архангелам Михаїлу та Гавриїлу і був освячений у 1647 році. До 1803 року в монастирі жили ченці. Після перетворення монастиря Агапія на жіночий монастир, в половині 19 століття відбувається перша комплексна реставрація церкви, в період якої Ніколає Григореску виконав внутрішній розпис, в тому числі іконостас (1858-1862). Григореску був провідним румунським імпресіоністом, але його роботи датуються ще до цього періоду і виглядають дуже умовно. Вони також були виконані олійними фарбами, які не настільки довговічні, як фреска. До середини 20-го століття вони сильно погіршилися, але були відреставровані наприкінці 1990-х років.
В стінах монастиря проживає понад 500 черниць, які працюють на полях, доглядають за городами та тчуть килими і вишиванки для туристів. При Агапійському монастирі існувала справжня школа переписувачів румунських богослужбових рукописів. Агапійський монастир відомий завдяки своїм килимарським та вишивальним майстерням. Звільнені від закриттів комуністичного періоду, монахині Агапії ткали килими для мегадома Чаушеску в центрі Бухареста. Сьогодні текстильні майстерні в основному виробляють килими, настінні вішалки і килими для релігійних цілей, але вони також мають комерційні продажі і запрошують відвідувачів. Візерунки поділяються на два різних типи: великі, квітучі рожеві троянди на білому тлі, які популярні в церквах по всій Румунії, і традиційні килими з геометричними візерунками в більш приглушених, природних кольорах.
Агапія, на яку багато разів нападали і грабували, була радикально відремонтована протягом 1858-1862 років. Це період, в який великий художник Ніколає Григореску створює тут деякі з своїх шедеврів. Картини великого маестро, які майже не постраждали під час пожежі 1903 року, є важливим скарбом монастиря. Представляємо деякі ікони з іконостасу, написані Н.Григореску: ліворуч – Богоматір з Ісусом Христом, праворуч – святі Архангели Михаїл і Гавриїл та Іоанн Хреститель.
У монастирі є музей з важливою колекцією предметів, що мають велику історичну та художню цінність. Це старі ікони 16 – 17 та 18 століть або деякі цікаві фрагменти з інконостасу 17 століття, підписані Н. Григореску, тканини та вишивки, хрести, інші релігійні предмети тощо. Є також старовинні рукописи, килими в молдавському стилі, виготовлені в монастирських майстернях.
Є ще три церкви 19 століття, розкидані навколо ковенату. Одна з них – дерев’яна болніта, гостинна церква. У дерев’яній церкві з боку кладовища знаходиться музей старих ікон (з 17 і 18 століття), що належить Ніколає Григореску. Тут, багато важливих людей, таких як: Міхай Емінеску, Богдан Петрічейку Хаждеу та його дочка Юлія, Іон Лука Караджале, Александру Влахуца, Джордже Косбук, Калістрат Хогас, Дуіліу Замфіреску та інші, написали видатні літературні твори. У задній частині монастиря знаходиться колишній будинок Александру Влахуца, сьогодні Меморіальний музей “Ал. Влагуца”, сьогодні – меморіальний музей.
https://culturalromtour.com/insight/agapia-monastery/
Рік побудови: 1642-1644
Побудований: Василе Лупу
Місце знаходження: Тиргу-Нямц
Коротка анотація: Протягом століть церкву кілька разів ремонтували і модифікували. В даний час церква має два екзонартекси, пронаос, наос з вежею і вівтар, а також зовнішній діаконікон і протез по обидва боки від вівтаря.
Напис на стіні храму, присвяченого архангелам Михаїлу і Гавриїлу, говорить: “В ім’я Отця і Сина і Святого Духа я, раб Божий гетьман Гавриїл і дружина моя Ліліана, цей Агапійський монастир знову збудували і обдарували, за часів правовірного і возлюбленого Христа князя Василе Лупу. А почалося будівництво року 7150 (1642), жовтня в 15 день, а закінчилося року 7152 (1644), вересня в 3 день, а освячено року 7155 (1647), вересня в 12 день”. Після освячення багато ченців Старої Агапії переселилися вниз по схилу, і потроху навколо церкви розбудувався справжній монастир.
Церква Архангелів Михаїла і Гавриїла була спроектована придворним архітектором Василе Лупу, таким собі Іонаском Ктісі, який, можливо, походив з Константинополя. Церемонію освячення здійснив митрополит Молдавський Варлаам, на якій був присутній і сам Васіле Лупу. З цієї нагоди гетьман Гавриїл, який був братом князя Лупу, подарував монастирю Євангеліє, написане на пергаменті і прикрашене мініатюрами євангелістів, а також срібний позолочений філігранний хрест з вісьмома руків’ями.
Монастир Агапія – один з найважливіших православних жіночих монастирів Румунії, спочатку побудований у 1641-1643 роках, а згодом розширений. Монастир відомий у всьому світі завдяки своїм внутрішнім фрескам, намальованим у 1858 році великим румунським художником Ніколає Григореску (одним із засновників сучасного румунського живопису).
Краса монастиря, душевний спокій та умиротворення відчувається кожним, хто його відвідує. Всі квіти, картини, килими та книги, виготовлені черницями, підтримують ці відчуття, перетворюючи монастир на справжній оазис спокою.
Монастир Агапія розташований на відстані 9 км від міста Таргу-Нямц та 43 км від міста П’ятра-Нямц. Архітектурний комплекс утворюють 2 будівлі: Старого Агапійського скиту, на пагорбі, побудованого в 1585 році молдавським господарем Петру Шіопулом і Агапійського монастиря, в долині, зведеного за фінансової підтримки гетьмана Гаврила в 1642 році і перебудованого князем Суту в 1821 році.
Комплекс Агапійського монастиря є справжньою архітектурною перлиною, що поєднує в собі риси візантійського стилю з неокласикою та румунським стилем. Музей монастиря має колекцію середньовічного мистецтва, предмети релігійного культу та бібліотеку зі стародруками і рукописами.
http://www.romaniaforall.com/culture-history/agapia-monastery/
Монастир Агапія є діючим жіночим монастирем, в якому проживає від 300 до 400 монахинь у двох місцях. Головний монастир, Агапія дін Вале, розташований на західному кінці села Агапія. Він був побудований у 1644 році Гаврилом Кочі (братом Василе Лупу). Він має розкішні сади і вражаючий фасад, але більшість відвідувачів приїжджають, щоб побачити внутрішні фрески, розписані в 1858-61 роках румунським майстром Ніколає Григореску. Другий, менший монастир, Агапія дін Діл (іноді його називають Агапія Вече), знаходиться на відстані 1,6 км вгору по крутій дорозі.
У головному монастирі також є невеликий музей, в якому виставлені ікони 16-го і 17-го століть, і магазин, де можна придбати ікони та інші релігійні предмети. Щоб знайти монастир з Таргу-Нямц, прямуйте на південь по головній дорозі до П’ятра-Нямц, тримаючи праворуч за вказівником на село Агапія. Монастир знаходиться через 7 км в кінці дороги.
ТУТ ВИ МОЖЕТЕ ПОБАЧИТИ РІЗНІ СВІТЛИНИ
https://www.alamy.com/agapia-monastery-agapia-neamt-romania-image68475214.html
