Трістан Тцара

Трістан Тцара, власне Самуель Розеншток (рум. Samuel Rosenstock, Samy Rosenstock, 16 квітня 1896, Мойнешть, Румунія — 24 грудня 1963, Париж) — румунський і французький письменник єврейського походження, засновник дадаїзму.

1916 року разом з Гансом Арпом та Гуго Балем він заснував Цюрихську групу дадаїзму. Тцара належить авторство перших дадаїстських текстів, таких як «Перша небесна пригода пана Антипіріна» (La Première aventure céleste de Monsieur Antipyrine, 1916) та «Двадцять п’ять поезій» (Vingt-cinq poèmes, 1918), «Сім маніфестів дадаїзму» (Sept manifestes Dada, 1924). Він також брав участь у дадаїстських виставах у кабаре «Вольтер». Тцара винайшов жанр симультанного вірша, таким є, наприклад його текст «Адмірал шукає будинок для оренди» (L’Amiral cherche une maison à louer).

1919 року Тцара переїхав до Парижа, де активно співпрацював з Андре Бретоном, Філіпом Супо та Луї Арагоном. Група шокувала публіку спробою дезінтеграції мовних структур. Близько 1930 року Тцара звернувся до методів сюрреалізму. 1931 року він опублікував низку текстів, присвячених сюрреалізму (Essai sur la situation de la poésieDer approximative Mensch, 1933: L’Antitête, 1935: Grains et issues).

Тцара брав участь у громадянській війні в Іспанії. 1936 року вступив до Комуністичної партії Франції. Під час Другої світової війни був активним учасником руху опору. Після війни Тцара цікавився переважно сучасними темами й екзистенційними проблемами (1946: Terre sur terre, 1950: De MémoireParler seul, 1953: La Face intérieure).

1956 року вийшов з Комуністичної партії Франції на знак протесту проти придушення радянськими військами Угорської революції 1956 року.

Трістан Тцара помер 24 грудня 1963 року й похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.

Ім’я

Псевдонім С. Саміро був частковою анаграмою від Самі Розеншток. Тцара його використовував від свого дебюту і впродовж ранніх 1910-х років. Низка недатованих творів, які він, ймовірно, написав ще 1913 року, мають підпис Трістан Руйа, а влітку 1915 року, він підписував свої твори ім’ям Трістан.

У 1960-х роках колега а пізніше суперник Розенштока, Йон Віня, стверджував, що він був відповідальним за появу частини «Тцара» в псевдонімі в 1915 році.[4] Віня також заявив, що Тцара хотів зберегти Трістан, як своє запозичене перше ім’я, і що цей вибір пізніше накликав на нього «сумнозвісний каламбур» Triste Âne Tzara (з французької «сумний осел Тцара»).[4] Ця версія подій є сумнівною, оскільки рукописи свідчать, що письменник, можливо, вже використовував повне ім’я, а також варіації Tristan Țara і Tr. Tzara, в 1913—1914 роках (хоча є ймовірність, що він підписував свої тексти через довгий час після фіксації їх на папері).[6]

1972 року мистецтвознавець Серж Фошеро, ґрунтуючись на інформації, отриманій від Коломби, дружини поета-авангардиста Іларі Воронки, розповів, що Тцара сам пояснив своє вибране ім’я каламбуром в румунській мовіtrist în țară, що означає «сумний у країні»; Коломба Воронка також розпускала чутки, що Тцара обрав Трістан як данину поетові Трістанові Корб’єру або під впливом опери Вагнера «Трістан та Ізольда».[7] Сам Розеншток юридично прийняв нове ім’я в 1925 році, після подачі заявки в румунське Міністерство внутрішніх справ[en].[7] Французька вимова його імені стала звичайним явищем в Румунії, де вона замінила більш природне прочитання țara («земля», ˈt͡sara).[8]

Author: Наталія Назаренко